| |
Web.Depth - Хочеш знати правду?МАТРИЦЯ
(для тих, хто бачив фiльм)
Нэо – дурний неофашист у якого амнезiя, дежа-вю та хвороба паркiнсона.
Вважаэ себе супермэном, носить довжелезний плащ i постiйно задаэ iдiотскi
питання
Морфей – наркоман зi стажем, лисий нэгр, що прийняв Буддiзм i також носить
довгий шкiряний плащ. Вчився у Москвi, тому непогано розмовляэ по-русськи
Тринiтi – коханка Нэо
Агенти – кацапськi санiтари, перевдягненi божевiльними
Рiган – кацапський развэдчiк i зрадник. Носить бородку а-ля Депеш Мод i
мнить себе фiлософом
Огакул – стара эврейка з Одеси
Також наркомани, водi╖ грузовикiв, голоси, божевiльнi дiти та iншi.
Епiграф:
Imagine, there is no spoon
(Де ложка, блядь?!)
Частина Перша. Тiпа рэальний мiр
Сцена Перша
На сценi неприбрана кiмната, посеред яко╖ сто╖ть компьютер, по якому
чатиться Нэо. Раптом екран починаэ блимати i до терминалу вламуэться
бридка рожа Морфея.
Нэо: Ой!
Морфей: Шукай дiвку з зайчиком на срацi.
Нэо: Ти хто?
Морфей: Хочеш знати правду?
Нэо: Шо-о?
Морфей: Питаю: Хочеш знати правду?
Нэо: Яку?
Морфей: Тьху! (вiдключаэться)
У дверi дзвонять
Нэо: Хочу!… тобто, Хто там?
Наркомани: Це ми. ╢?
Нэо шаркаэ до дверей i вiдчиняэ ╖х. Наркомани бачать компьютер i випадають
на iзмэну
Наркомани: (тремтячим голосом) Давай!
Нэо: Бабки гдэ?
Наркомани: (озираючись на телевiзор) На…
Нэо: На…
Наркомани: Дьорнэш?
Нэо: Iдьом…
Сцена Друга (дуже коротка)
Дискотека. Усi дурнi чи пьянi. Крiзь товпу бiгають санiтари i ловлять
якусь дiвку. Дiвка видираэться, пиздить усе довкола та верещить: “Агенти,
агенти!”. Перiодично вона стрибаэ та дрига ногами. Санiтари ловлять ╖╖ та
колять у сраку шприцем. В цю мить Нэо помiчаэ на нiй намальованого крейдою
а-ля плейбой зайчика.
Сцена Третя
Нэо прокидаэться у божевiльному домi. На ньому намотане простирадло на
манер кацапсько╖ смiрiтэльно╖ рубашки
Нэо: (намагаючись випростати руки i дiстатися сигарет) От... хуйня!
Входять санiтари
Нэо: Ага, агенти, блядь! (З цими словами вiн таки витягуэ праву руку та
показуэ санiтарам американський фак)
Агенти: Ну шо, проснувся, блядь? Сiчас ми зробим процидурку. Любиш
процидурку? Мням, мням :) Якщо ти вважаэш шо ти крутий, то ми тобi
скажемо: ти – падло! Ми санiтари, ми – чистимо заразу. А зараза – це ти.
(З цими словами санiтари пиздять Нэо по печiнцi та засовують йому до заду
гнуту столову ложку) Уяви – немаэ нiяко╖ ложки. (Санiтари регочуть та
залишають палату).
Нэо: (виймаючи з заду ложку) Десь я вже чув таке… про конхвету…
Сцена Четверта
Блатхата Морфея. На ковдрi лежить обдовбана Тринiтi та ще декiлька всмерть
п’яних кацапiв. Один з них сидить перед древнiм телевiзором i дивиться на
зеленуватий «снiг». Входить Нэо. Трiнiтi починаэ блювати.
Нэо: Шо тут?
Морфей: Добро пожаловать у рэальний мiр!
Трiнiтi: Буе-еееэээ....
Морфей дiстаэ з-пiд плаща рiзнокольоровi колеса i протягуэ ╖х Нэо
Морфей: Вiзьмеш червоне – будэшь кльовим парнэм, пiдсядеш на тожэ, шо i
ми. Вiзмеш синэ – будеш лохом конкрэтним, бо то крейда.
Трiнiтi: Буе-еееааааа....
Нэо тягне руку спочатку до червоного, потiм до синього, потiм знову до
червного. На лобi в нього видно тяжку роботу мислi. Наважившись, вiн таке
бере червоне колесо i ╖сть його.
Морфей: (Протягуючи Нэо пляшку портвейну) На, запий
Трiнiтi: Бууууууе-еееэээ....
Нэо: (Розплющуючи очi i дуже голосно) Я знаю Кунг-Фу!
З цими словами вiн починаэ молотити меблi, п’яних кацапiв та iнший хлам,
що розкиданий по комнатi
Трiнiтi: Шо вiн робить?
Морфей: (дивиться на зелений снiг) Вiн рухаэться!
Трiнiтi: Не так швидко! Буе-еееэээ....
Нэо продовжуэ молотити повiтря, подекуди влучаючи у стiни. В таких
випадках вiн кричить «Хе!» i пиздить ногами прэпятствiя. Очi його
заплющенi, рот усмiхнений. З усього видно, що Нэо дуже гарно.
Сцена П’ята
Нэо прокидаэться з дикого бодуна. Вiн увесь в синцях та садинах. Навколо
лежить попизжена мэбэль, якiсь кастрюлi та штук сорок зкрючених дугою
ложок. Поруч iз Нэо хропе Морфей. Посеред кiмнати мичить Трiнiтi. Вiд
цього мичання i розлiпля очi Нэо.
Нэо: (хрипко) Хто тут?...
Морфей: (не прокидаючись) Хочеш знати правду?
Нэо: Нээ...
Морфей: То знай, тут ти.
Нэо: Хто я?
Трiнiтi: (показуючи навколо) Ти робив Кунг-Фу
Нэо обводить кiмнату поглядом. Потiм тихенько витягаэ з кишенi Морфея
мобiльного телефона i тремтячими руками починаэ щос набирати. Морфей
прокидаэться.
Морфей: (до Нэо) От я щяз комусь! Вiддай трубу..
Нэо: (набравши таки шось, дико оре в мобiлу) ЗАБ╢РIТ╢ М╢НЯ ОТСЮДА!!! АА-А!
На столi дзвонить старовинний телефон. Морфей пiдходить до нього.
Морфей: (дивлячись на Нэо) Дозвонився? (знiмаючи трубу) Ну, “Алльо!”
Нэо зi страхом вiдкидаэ мобiлу.
Морфей: (з участю) Тобi мабуть треба до Огакула...
Нэо: Хто такий Оракул?
Морфей: Хочеш знати правду? Ой нэ, мовчи. Потiм побачиш. Вiн знаэ, що живе
у Матрицi. Вiн вiдчiваэ Матрицю. Вiн навчить тебе, як зламати Матрицю.
Нэо: А почэму я должэн эйо ломать? I нахуя?
Трiнiтi: Бо ти мудак!
Нэо: (помiчаючи себе у дзеркалi) I чого я лисий?!
Сцена Шоста, де Нэо вчиться лiтати
Морфей: (до Нэо) Це iмiтатор. Навколо тебе – штучна реальнiсть. В нiй ти
самi правила, що дiють в Матрицi. На деяки ти можеш спиратися, деякi можна
зламати.
Нэо: А как я узнаю, шо можна ломати?
Морфей: (стоячи вже на даху височенного будинку поруч iз Нэо) Пизданеш i
узнаэшь.
Нэо: (радiсно) Правду?
Морфей: (хитро) Ага. Стрибай.
Нэо заплющуэ одне око i пiдозрiло дивиться на негра
Нэо: I на хуя?
Морфей: Пiзнаэш правду! Лэтi, да?
Морфей штовхаэ Нэо з даху.
Нэо: (хаотично вимахуючи руками) Оооо-ой бля-а-а-ааа!...
Морфей: (красиво кружляючи навколо Нэо) Лэтi, а не “бля”!
Нэо: Бля-а-а-ааа!...
На останнiй нотi вiн гупаэться об асфальт як мiшок гiвна i плющиться мов
дiснеэвський зайчик. Над асфальтом стирчать лише очi, якими Нэо дикувато
озираэться. Поруч плавно, неначе картонна ракэта у фантастичних фiльмах,
приземляэться Морфей.
Морфей: Бiлi не вмiють лiтати...
Нэо: (спльовуючи зуби) От саразф я вфтану, то ти фука, ляжеф
Нэо вiльною рукою вiдшкрябуэ вiд асфальту спочатку жопу, потiм говову i
перевераэться на бiк. Зi звуком пробки шампанського вiн ширшаэ, набуваючи
нормально╖ форми i пiднiмаэться. На поясi Морфея верещить пэйджер.
Морфей: (перебираючи рiзноманiтний хлам, шо навiшано у нього пiд плащем)
Час iти.
Нэо хромаэ за Морфеэм харкаючи кровью та ширяэ у повiтря ногою намагаючись
попасти негру в спину.
Частина Друга. Матрiца
По-за Сценою
Кабiнэт главврача. На столi сто╖ть тарiлка борщу, поруч з якою сидить
Рiган, та табличка "Смiт", вiдповiдно зi Смiтом. Рiган судорожно ╖сть. У
Смiта у вухо всуното кусок дроту вiд телефону, який вiн постiйно теребить.
В руцi в ньохо мухобойка, якою вiн час вiд часу пиздить по столу.
Смiт: Так от, нас цiкавить, хто пре у лiкарнi колеса?
Рiган: Ам-гум… Скоко? Платiшь скоко?
Смiт: (намагаючи тримати себе, але з металом у голосi) Хто дiлэр?
Рiган: (закатуэ очi i огидно плямкаэ) У мэня эсть сво╖ iнтэреси - тарэлка
борща каждий дэнь i дiмедрол!
Смiт: Добре, тарiлка i ампула…i ложка в день!
Рiган: Три!
Смiт: Двi! Двi ампули дiмедрола на вечiр i iмя!
Рiган: (шипить) Морф-ффей! Це вiн, клятий нiгер, навчив Нэо кунг-фу, це
вiн знаэ правду, але (починаэ плакати) нi-iiiкому не-е ка-аажжее-еее….
Смiт: (тиркаючи вухо з дротом) А зара пошэл нахуй, бо нiчо не получiшь.
Смiт хуярить мухобойкою по головi Рiгана. Рiган перестаэ хлюпати, тихенько
пиздiть зi столу ложку i тихенько рачкуэ у дверi.
Сцена Перша
Засмiчена квартира старо╖ эврейки на призьвисько Огакул. Прямо на пiдлозi
сидять дебiльнi дiтки, що граються здебiльного алюмiнiэвими ложками.
Входять Морфей та Нэо.Останнього тiпаэ та сiпаэ у рiзнi боки. Рухи в нього
поривчастi, очi блищать, пальцi тремтять.
Морфей: (намагаючись обнять эврейку) Ом-мане Падре Хум!
Огакул: (дивлячись на Нэо) Хаге Кгiша, синку. А хто цей мудак?
Морфей: (огидно кривляючись) Вiн хоче знати пГ'авду
Огакул: (знову дивлячись на Нэо) Ну i шо ето с табой? Ти двiгаэшься такi
как Агент!
Нэо: (тiпаэться) Я... угк… знаю... укг… Кунг! Хву!..
Огакул: Вiжу. Но ти полюбiш ту, шо умегла, а она полюбiт тэбя. I кто-то из
вас умгет. Iлi нэ умгет…. Но кто-то такi умгэт.
Нэо: (сiпаючи головою) Кунг! Хву!
Огакул: (витягаючи шось з кишенi) Нэт, божеж мой, от на - з’╖ж.
Нэо не дивлячись жере, давиться, харкаэ слиною i знову жре. Поступово його
попускаэ.
Нэо: (дикувато озираючись) Гдэ я?
Огакул: Ти в бэзопасностi. Ти у дгузэй.
Нэо: От спасiбо, я краще пiду
Нэо виходить повз дебiльних дiтей, що вiд нiчого робити, мнуть ложки
Нэо: (до Морфея, що чекаэ на нього в коридорi) Шо це за блядь?
Морфей: Нiчого не кажи. Я не хочу знати ту хуйню – вiн витягуэ з-за пазухи
старого замацаного телефона який починаэ огидно дзвонити – Ми повераэмось.
Нэо: Куди?
Морфей: Додому, у рэальний мир!
Морфей знiмаэ трубку i тiэ╖ж митi з дверей вистрибують Агенти.
Нэо: (радiсно пiдстрибуючи) Ага, Агенти, блядь!
Агенти: (крутячи Морфея) От ти, нiггер, нам i потрiбен. Iдьом, нас ждэт
главврач!
Морфей: (з гордiстю озираючись на Нэо) Я дуже страшний!
Агенти: Ага. Як обiзяна. Га-га-ггаааа! (регочуть)
Агенти пиздять обох ногами, рухаючись, як для наркоманiв, невловимо
швидко. На мить Нэо охоплюэ прозрiння, вiн вiдчуваэ правду, але якась
хуйня хряцаэ його в потилицю i розумiння згасаэ.
Сцена Друга
В кiмнату, де сидить Трiнiтi i Рiган входить Нэо. Вiн у сраку п'яний. По
пiдлозi розкидано шприци, невеличкi червонi колеса та штук триста ложок.
Нэо: (спiваэ) "Па шир-рокай да-арр-роге, па Сi-i-iбiрррi з канво-оэм!…"
Трiнiтi: Де Морфей?
Нэо: (показуючи пальцi хрест-на-хрест) "АйПi мой двэстi сор-рок п'ять, я в
айсiк'ю хаачу оп'ять!…"
Рiган: Де Морфей?!
Нэо закатуэ очi, голосно гуде, та водить локтями, як паровоз.
Трiнiтi: Останнiй раз питаю, де Морфей?
Нэо: (падаючи раком) Вiн знаэ правду, а я знаю кунг-фу-уу! - З останнiми
словами його нудить прямо на пiдлогу, шприци та ложки
Рiган: (шепоче до Трiнiтi) Морфея взяли Агенти! Нэо - сука!
Трiнiтi: (пiдходить до Нэо i кладе його голову собi на колiна) Що сталося
з Морфеэм?
Нэо: Збрроя! Менi потрiбна зброя! Я стрiляти хочу!
Рiган: Зроби йому клiзму, бо помре
Трiнiтi бере величезну клiзму, та любовно суэ ╖╖ Нэо у сраку. Нэо, не
помiчаючи, хапаэ найбiльшу ложку шо поруч обома руками i починаэ терти ╖╖
бiк об бетонну пiдлогу. Коли лезо стаэ наче бритва, Нэо ховаэ ложку у
штанi та приймаэться за iншу. Рiган з острахом дивиться на вже п'ятнадцяту
заточку, шо робить хлопець, та тихенько задкуэ.
Нэо: А ну стояти, блядь!
Рiган: (хтиво намагаючись улибнуться) Что, ну чьто такоэ?
Нэо кидаэ ложку в Рiгана, ложка влучаэ тому у груди, де й залишаэться
стирчати. На пiдлогу щось капа з розбито╖ у карманi Рiгана ампули. Нэо
пiдходить до тiла, макаэ палець у жижу та суэ його до рота.
Нэо: От бач, дiмедрол! Ссучився, падлюка, я зразу запiдозрив!
Рiган тихо осiдаэ на пiдлогу. Його пальцi судорожне шкребуть по пилюцi.
Права лишаэ слiд дуже схожий на слово “Матриця”, а лiва – “Ми тут як
блядськи батарейки”.
Сцена Третя
Знову кабiнет главврача. До кабiнету влiтаэ Нэо з клiзмою у жопi. На
стiльцi тихо марить Морфей. Його очi заплющенi, руки зв’язанi. Поруч
копошаться лiкарi.
Нэо: Ага, то тут в вас штаб! – голосно бздить, клiзма випадаэ i на
пiдставлену долоню падаэ невеличке червоне колесо, яке кунгфу╖ст суэ у
рота негру.
Морфей плямка, миттю вирячуэ очi i з голосним «чпок» зникаэ. На стiльцi
лишаэться лише старий замацаний телефон.
Смiт: Зараз ми тобi покажемо «Штаб»!
Нэо: Я знаю Кунг-Фу та вмiю лiтати!
З цими словами вiн пиздить головного лiкаря телефоном. Телефон дзвонить,
лiкар падаэ, iншi – тiкають.
Заключна Сцена
На ковдрi лежить обдовбана Тринiтi та ще декiлька всмерть п’яних кацапiв.
Один з них сидить перед древнiм телевiзором i дивиться на зеленуватий
«снiг». Входить Нэо. Трiнiтi починаэ блювати.
Нэо: (вирячуючi очi) Ну нi хуя сэбе!
Морфей: Добро пожаловать у рэальний мiр!
Трiнiтi: Буе-еееэээ....
Нэо зриваэ важку штору, за якою вiдкриваэться замацане вiкно i решiтка.
Вправним ударом голови вiн б’э скло, вириваэ зубами грати та поринаэ у
бездонну синю далечинь. З високого неба лунаэ «Я ЗНАЮ КУНГ-ФУ-Ууу!»
Paul Zhdanov (pzhdanov@kyivpost.com), серпень – вересень 2000
Розповсюдження вiльне, посилання на автора та “подяку” обов’язковi.
Особлива подяка Iвану Туруку за творчi iде╖ та натхнення не кинути
розповiдь пiсля першого ж листа
| |
